Коли ми вперше залишаємо малюка з нянею, хвилюванню немає меж. Ми прагнемо передбачити якомога більше різних ситуацій. Попереджаємо няню, на які продукти у дитини алергія, в якій тарілочці наше золотко буде з задоволенням їсти кашу, а в якій - не погодиться ні за що. Ми складаємо меню і гардероб дитини на цілий день, вказуємо, в яких місцях краще гуляти, а куди ходити не варто, детально описуємо, у що грати на вулиці і вдома, які книжки читати і з якою іграшкою укладати вдень спати. І, звичайно, кожні півтори-дві години мобільний няні розривається від наших питань: як поїли, як погуляли, який у малюка настрій й ціла купа іншого, не менш хвилюючого.
Якщо все йде добре, приблизно через пару тижнів (у когось пізніше) няня вже не потребує настільки докладних інструкції і всі учасники процесу починають відчувати себе спокійніше і впевненіше. Малюк звикає до няні, а няня розуміє, що зуміла себе непогано зарекомендувати.
Перші дні нова працівниця, що природно, нервує, їй незвично в вашому домі, все навколо незнайоме, а потрібно показати себе з найвигіднішого боку. Новий вихованець ще не звик до неї і в кращому випадку ставиться насторожено, а в гіршому - влаштовує істерики, відмовляється гратись і коли весь час з чужою тіткою то постійно проситься до мами. Та й ви, зрозуміло, придивляєтеся до няні в перші дні дуже уважно: звертаєте увагу на будь-яку дрібницю, задаєте безліч питань.
В якийсь момент, переконавшись, що її робота наймача влаштовує, няня починає проявляти самостійність. І в цьому, звичайно, є плюси. Вам не треба витрачати час на докладні інструкції, няня вже знає особливості і переваги дитини, а також їй відомі ваші вимоги. Самостійність няні дуже доречна, коли трапляються непередбачувані ситуації, і вона в них не втрачається, а діє швидко, чітко і професійно.
Однак часом самостійність перетворюється на вседозволеність.
Якщо няня перериває ваші усні інструкції на півслові, відмахується, каже «Я сама знаю», це непрофесійно і взагалі неприпустимо. Надто самостійна няня може, не цікавлячись вашою думкою, відвести дитину до себе додому, нагодувати якимось підозрілим продуктом (копченою рибою або, наприклад, сиром з цвіллю) або купити щось без вашого відома (але за ваші гроші ), вдягнути дитину, з вашої точки зору, не по погоді або дозволити малюкові щось (користуватися столовим ножем або гладити незнайому собаку), що, на думку няні, безпечно, а на вашу думку, категорично не можна.
Порада
Зрозуміло, що все не передбачити. Але кожен раз, коли з'ясовується, що няня, не попередивши вас зробила те, що ви категорично не схвалюєте, не варто замовчувати цей хворобливий момент! Навпаки, ситуацію потрібно обговорити з нянею і переконатися, що непорозуміння не залишилось. Розмовляти найкраще віч-на-віч, і ні в якому разі не при дитині.
Спілкування няні з малюком часом теж доречно регламентувати, хоча б частково. Діти обожнюють мучити дорослих всілякими питаннями. І, ясна річ, на одне і те ж питання мама і няня можуть дати абсолютно різні відповіді.
З яким питанням ваше дитя буде атакувати няню завтра, передбачити складно. Але ключові моменти можна спробувати обговорити з нянею заздалегідь (звідки беруться діти, чому бувають люди різних кольорів, хто такий Бог, чи є життя після смерті й таке інше).